«Вечір крила свої розкриває»
Покотилося сонечко гаєм
Промайнуло – гасне вже день
Над заквітчаним рідним краєм
Вечір крила свої розкриває
Висипає зірки із кишень
Оніміли пташки в густих травах
Лиш цикади і спів солов’я
Там де сонечко впало – заграва
Як хмаринка у небі яскрава
З соловейком наспівую й я
І бузково, бузково, бузково
Грона квітів погнули і віти
І казково, казково, казково
Аромати дурманять навколо
Соловейко виспівує соло
Місяць повний як сонечко світить
© Микола Карпець (М.К.)
*23.05.17* ID: №734715
Попередній Наступний
|